Donbass Roots
The project is dedicated to refugees from Donbass, our roots turned inside out, broken pots and native land.
In summer 2014 our house in Gorlovka was hit with "Grad", and the windows tumbled out. One window was arranged by my mother as a rack for a large collection of cactuses. Each cactus was named and had it's personal files, watering and sunbathing schedules, and they blossomed colorfully one after another. When the neighbours came in after the explosion, the floor was totally strewn with earth and roots.
...And even though I've been already in another city, sometimes I feel myself lying there on the floor as a cactus without pot turned upside down.
UPD: Since the days the photos had been created, more than 2 million people had to move from the occupied part of Donbass, like my mother. More than 7 years passed, and it feels like an average time to start a new life or even manage to buy a new flat (2021 was a year rich in housewarmingparties among my friends). And now, in these days, Russia destroys the cities all over Ukraine, ruins hundreds of civilian buildings, dig our roots with bombs. Those who experienced losing a house in 2014 tells, that it seems like the “Russian World” is chasing them like a wild creature.
(the Ukrainian text goes below)
Проект присвячений переселенцям з Донбасу, нашому вивернутому корінню, степам та теріконам, розбитим горщикам та рідній землі.
Влітку 14-го в наш будинок у Горлівці влучили "градом", в квартирі вивалились вікна. Одно вікно в мами было влаштоване як стелаж, спеціально для великої колекції кактусів. Вони мали кодові імена, особисті щоденники, графіки полива-освітлення, та по черзі квітли різнокольорово. Коли сусіди зайшли до нас післе вибуху, вся підлога була всипана землею і корінням.
...І, хоча я вже давно в іншому місті, мені іноді здається, що я лежу там з ними, як такий самий перегорнутий кактус без горщика.
UPD: З моменту створення цих фотографій, з окупованої частини Донбасу поїхало понад 2 мільйони, як і моя мама. Минуло більше 7 років - схоже, це середній строк, щоб почати нове життя (2021 рік був багатим на новосілля серед моїх друзів, які оселилися в тих самих Бучі, Ірпені, Ворзелі…). А зараз, в ці дні, Росія знов руйнує міста по всій Україні, руйнує сотні цивільних будівель, бомбами копає наше коріння. Ті, хто пережив втрату будинку в 2014 році, розповідають, що, схоже, «русский мир» переслідує їх, як дика істота.
